1 Цей посібник створений спільно з Міністерством охорони здоров’я України, в рамках флагманського проєкту «Розвиток системи реабілітаційної допомоги», в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді Олени Зеленської. За фінансової та технічної підтримки Світового банку, Швейцарії (через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва / SDC та Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань / SECO), Генерального Директорату Європейської Комісії з питань політики сусідства та пе- реговорів з розширення (DGNEAR) та Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR). Думки, висловлені у цьому посібнику, належать авторам, та не обов’язково відображають офіційні погляди партнерів з розвитку. Посібник розробила команда урбан-бюро Big City Lab. Проєкт має на меті: відновлення та покращення доступу до основних послуг з психічного здоров’я та реабілітації. Посібник показує основні бар’єри, які обмежують якісну самостійну адаптацію у закладах охорони здоров’я. Він може навчити бачити порушення та розуміти як виправити основні проблеми з доступністю приміщень. Це допоможе людям, які мають вплив, приймати результативні рішення. 1 ВІКТОР ЛЯШКО ТЕТЯНА ЛОМАКІНА Міністр охорони здоров’я Радниця-уповноважена України Президента України з питань безбар’єрності Створити найсильнішу галузь реабілітації в Європі — наша Повномасштабна війна, як ніщо інше, демонструє нам значу- відповідальність перед українськими героями. Зручні, якісні, щість повноцінного життя. І не просто життя як можливість доступні, ефективні, людиноцентричні реабілітаційні прос- дихати та їсти, а життя дієвого, коли людина реалізує свій тори — це про повагу не на словах, а на ділі. потенціал, бере активну участь у громадській діяльності та робить власний внесок у перемогу й відбудову нашої країни. Реабілітація — це процес, успіх якого залежить від цілісності та безперервності. Тому ми маємо якнайбільше створювати закладів, де наші громадяни, в той чи інший спосіб втративши працездатність, Посібник «Безбар’єрність у реабілітаційних відділеннях» стане могли отримати своєчасну та якісну допомогу. Військово- в нагоді всім залученим стейкхолдерам. Зі свого боку з орга- службовці, які зазнали поранень, цивільні громадяни, які нами місцевого самоврядування ми ретельно працюємо задля постраждали через війну, люди з важкими захворюванням, реалізації мети: доступність сучасної доказової реабілітації діти, які народилися із порушеннями, — всі вони мають право у всіх громадах. Крок за кроком впроваджуємо необхідні зміни. жити повноцінним життям. Як цього досягти? Завдяки сучасній та доступній системі реабілітаційної допомоги кожен потребу- ючий може отримати комплексне відновлення. Ми усвідомлюємо, що система реабілітації не була готова до такого навантаження й викликів. Та вона розвивається й змінюється, як і всі ми. Тому цей посібник такий актуальний вже зараз, адже він дає відповіді на запитання, що потрібно робити насамперед, щоб реабілітаційні відділення лікарень стали справді доступними для всіх людей, яким потрібна допомога. 2 3 ЗМІСТ I. Про реабілітаційні послуги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 • Пандус . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 II. Матриця порушень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Зона отримання послуг та інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 III. Просторові рішення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Зона очікування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 Прилегла територія: Зона приймання їжі: • Маршрут від громадської зупинки до території реабілітаційного закладу . . . . .44 • Їдальня для пацієнтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74 • Маршрут територією до вхідної групи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48 • Кафе для відвідувачів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 • Зона паркування для авто та велосипедів біля закладу. . . . . . . . . . . . . . 52 Кімната сенсорного розвантаження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 Вхідні групи: Універсальна кабіна з душовою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 • Вхід для приймання пацієнтів, доставлених спеціалізованими Двомісна палата з окремим санітарно-гігієнічним приміщенням . . . . . . 82 санітарними автомобілями екстреної медичної допомоги . . . . . . . . . . . . 56 Кабінети реабілітації: • Вхід для пацієнтів, які звертаються самостійно або їх госпіталізують у плановому порядку (варіант за умови реконструкції) . . . . . . . . . . . . . 58 • Кабінет фізичної терапії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 Горизонтальні комунікації: • Кабінет ерготерапії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88 • Горизонтальні комунікації відділення де є пацієнти тяжких станів (лежачі) . . . . 60 • Кабінет для індивідуальної психологічної допомоги . . . . . . . . . . . . . . . 90 • Горизонтальні комунікації стаціонарного відділення . . . . . . . . . . . . . . . 62 • Кабінет з терапії мови та мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92 Вертикальні комунікації: IV. Анкета аудиту доступності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 • Ліфт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64 Джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119 • Сходи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66 124 Автори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 5 РОЗДІЛ I Про реабілітаційні послуги 6 7 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Про Тож надзвичайно важливо забезпечити реабілітаційні відповідну інфраструктуру як складову мережі закладів охорони здоров’я, послуги яку розбудовує МОЗ. Під час воєнних дій Україна формує власну систему надання реабі- Це означає, що необхідно розвивати реабілітаційні та психіатричні літаційної допомоги з урахуванням своїх можливостей і досвіду, відділення в багатопрофільних лікарнях, тобто створювати фізичну а також досвіду провідних країн світу у сфері реабілітації. доступність просторів, комплектувати, навчати та забезпечувати ефективну роботу мультидисциплінарних реабілітаційних команд Військові та цивільні громадяни потребують не лише лікування травм та команд, які підтримують ментальне здоров’я. і поранень, а й якісного відновлення функціонування та ментального здоров’я, щоби повернутися до життя і стати максимально самостій- Важливо також запроваджувати та вдосконалювати електронне ними й незалежними. документування даних про обстеження функціонального стану людей, що відновлюються (перебувають на реабілітації), та розглядати Система реабілітаційної допомоги — це невід’ємна час- людину в процесі реабілітації з точки зору біопсихосоціального тина системи охорони здоров’я, і розвиток реабілітації підходу Міжнародної класифікації функціонування. має гармоніювати з розвитком системи охорони здоров’я в цілому. Сьогодні понад 200 лікарень законтрактовані Національною службою здоров’я для надання реабілітаційної допомоги, ВІДПОВІДНО, ЕЛЕМЕНТАМИ СИСТЕМИ Є: і ця мережа закладів продовжує розвиватися, аби послуги 1. 1. мережа надавачів реабілітаційної допомоги; були доступні для всіх українців на всій території країни. 2. 2. фахівці з реабілітації; 3. 3. відповідна політика, послуги та механізми їх фінансування. Важливо розвивати реабілітацію в кожному регіоні, щоб людина За визначенням Всесвітньої організації охорони могла отримати необхідну допомогу в гострому, післягострому та здоров’я, реабілітація — це комплекс заходів, в довготривалому / хронічному реабілітаційному періоді. спрямованих на відновлення функціональних Це забезпечить безперервність надання послуги та покращить ефект можливостей людини та зниження рівня реабілітації. Власне, на перших етапах реабілітації людина зазвичай інвалідності осіб з урахуванням умов їхнього потребує перебування в лікарні та отримання комплексної мульти- дисциплінарної послуги. здоров’я та життєдіяльності. 8 9 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Роль • Психосоціальних та емоційних порушень, як-от адаптація лю- дини, опікуна, сім’ї до нової реальності, що може призводити реабілітаційних до стресу, депресії, втрати самооцінки, когнітивних та поведін- кових порушень. заходів • Станів психічного здоров’я, як-от тривога, депресія, обсесивно- компульсивні розлади, розлади харчової поведінки, посттрав- матичні стресові розлади й нейродегенеративні розлади. Реабілітаційна допомога надається в усіх закладах охорони здоров’я, включно із закладами первинної медичної допомоги, у лікарнях • Складних випадків, коли потрібен цілісний підхід, (зокрема, під час амбулаторного лікування) або в умовах громади. щоб забезпечити найкращу підтримку як психічного, так і повсякденного функціонування. Реабілітаційна допомога має важливе значення для подолання впливу: Реабілітаційні заходи — це комплекс заходів, • Фізичних або рухових порушень, таких як втрата контролю які допомагають людям з функціональними над рухом, зменшення діапазону рухів, втома, біль або скутість, порушення координації та рівноваги, зниження силових якостей, порушеннями досягти й підтримувати порушення функціонування дихальної та серцево-судинної сис- оптимальне функціонування у взаємодії тем, нездатність до самостійної ходи, зміни власного положення з довкіллям. тіла тощо. • Сенсорних порушень, як-от порушення зору або слуху, втрата або зміна відчуття дотику або руху, біль, труднощі з сенсорним опрацюванням. Це означає, що головним завданням реабілітації є допомога людині бути максимально самостійною та жити активним життям у своїй • Когнітивних або поведінкових порушень, таких як розлади громаді. пам’яті та уваги, труднощі в організації, плануванні та вирішенні проблем. Реабілітаційні заходи стосуються питань, пов’язаних з відновленням функціонування організму, здатністю до активності, мобільності, • Порушення спілкування, як-от труднощі участі, факторами середовища / контекстуальними та особистими з усним висловлюванням та донесенням чинниками. думки до інших, налагодженням та підтри- муванням спілкування, розумінням інших, Відділення в багатопрофільних лікарнях надають широкий спектр читанням, письмом тощо. послуг із повсякденного функціонування та психологічної реабілітації. 10 11 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ ДО ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ НАЛЕЖАТЬ: Фізична та реабілітаційна медицина Терапія мови й мовлення Напрям реабілітації у сфері охорони опіків, хвороб, зокрема інсульту, травм Терапевт мови та мовлення працює Він планує терапію, проводить або здоров’я, спрямований на поліпшення хребта й спинного мозку, операцій на з пацієнтами, які мають розлади ков- координує відновлення з комуніка- та відновлення функціональних можли- серці, ампутації, заміни суглобів, спор- тання, мовлення, голосу, мови, когні- тивної функціональності та незалеж- востей людини після травм, поранень, тивних травм тощо. тивних аспектів комунікації. ності пацієнта. Фізична терапія Процес досягнення максимального функціонування. Фізичну терапію при- відновлення, розвитку й підтримання значає, планує та здійснює фізичний Протезування та ортезування рухової та функціональної здатності терапевт або ї ї проводять під його Процес протезування та ортезування відбувається людей з обмеженнями повсякденного контролем / координацією. за індивідуальним планом реабілітації, складеним протезистом, та оплачується Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю. Ерготерапія Процес адаптації, забезпечення опти- Ерготерапія спрямована на досяг- мального розвитку та відновлення нення максимально можливого рівня заняттєвої активності людей з по- незалежності та покращення якості рушеннями функціонування. Метою життя шляхом розвитку, відновлення ерготерапії є допомога людям, які або підтримання функціональних нави- Допоміжні засоби реабілітації мають обмеження життєдіяльності, чок, модифікації заняттєвої активності Будь-які зовнішні вироби, спеціально виготовлені у подоланні фізичних, когнітивних, сен- людини або адаптації ї ї середовища. або загальнодоступні, основною метою яких є під- сорних та психоемоційних труднощів, Послуги ерготерапії призначає, планує тримка або поліпшення функціонування та незалеж- що перешкоджають їм активно жити. та надає ерготерапевт або його асис- ності людини, сприяння ї ї добробуту. Дорослим та тент під контролем ерготерапевта. дітям із порушеннями функціонування безоплатно чи на пільгових умовах на підставі Висновку про необхідність забезпечення допоміжними засобами Психологічна допомога в реабілітації реабілітації надаються такі засоби: Cтратегія, що сприяє відновленню психологічні консультації та перша та підтримці функціонування людини психологічна допомога. Психологічну • протезно-ортопедичні вироби, зокрема ортопедичне взуття; в різних сферах: фізичній, емоційній, допомогу в реабілітації надає клініч- • спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; інтелектуальній, соціальній та духов- ний психолог (або психотерапевт), • засоби для пересування; ній. Для цього застосовуються методи який працює у співпраці з реабіліта- • допоміжні засоби для особистої мобільності, пересування та підйому; психологічної та психотерапевтич- ційною командою. • меблі та оснащення; ної підтримки, як-от психотерапія, • спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією. 12 13 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Для надання реабілітаційних послуг у лікарнях Відповідно до потреб найпоширенішими формуються мультидисциплінарні команди, напрямами фізичної терапії є: до складу яких входять такі фахівці: М’язово-скелетна: Респіраторна, кардіологічна зосереджується на травмах і таких та фізична: станах опорно-рухового апарату, як у разі порушень діяльності серцево- переломи, розтягнення зв’язок, трав- судинної системи, зосереджується ми м’яких тканин, протезування суг- на людях із захворюваннями серця Фізичний терапевт лобів, ампутації, остеоартрози тощо. та органів дихання. Фізичний терапевт — це фахівець, лікувальні дії якого направлені Неврологічна: Жіночого здоров’я: на відновлення повноцінної функціональності організму людини займається такими неврологічними зосереджується на дисфункції та- упродовж усього життя. розладами, як інсульт, хвороба Паркін- зового дна, допологовому та після- сона, травми спинного мозку, травми пологовому догляді та таких станах, Фізична терапія застосовується за обставин, коли рухи та функції головного мозку, розсіяний склероз. як нетримання сечі. погіршуються внаслідок старіння, травм, болю, хвороб, розладів та/ або впливу чинників довкілля. Спортивна: націлена на спортсменів і травми, Вестибулярна терапія Ми свідомі того, що основне місце серед засобів фізичної пов’язані зі спортом, щоб підвищити та терапія рівноваги: реабілітації приділяється руховій активності. продуктивність і допомогти у віднов- спеціалізується на запамороченнях, ленні. вертиго та порушенні рівноваги. Педіатрична терапія: Фізична терапія в реанімації відповідає унікальним потребам дітей та інтенсивній терапії: Деякі з основних засобів фізичної терапії: із затримкою розвитку, набутими та починається в перші години після вродженими станами, генетичними стабілізації стану пацієнта. 1. 1. Терапевтичні вправи. порушеннями або травмами. 2. Функціональне тренування. 2. 3. 3. Мануальні техніки. Геріатрична: 4. Підбір та застосування допоміжних засобів. 4. спеціалізується на підтриманні функ- 5. Терапія дихання. 5. ціонування людей старшого віку та вікових станах, як-от артрит, остеопо- роз і порушення рівноваги, слабкість. 14 15 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Ерготерапевт Асистивні технології та адаптивне обладнання. На основі даних оцінювання ерготе- Ерготерапевти знаходять індивідуальні Ерготерапевт — це первинна реабілітаційна професія у сфері охорони рапевт рекомендує, проєктує, виго- креативні рішення, які полегшують ви- здоров’я, соціальних послуг та навчання. товляє та навчає застосовувати різні конання повсякденних завдань, як-от асистивні технології або допоміжні за- одягання, кулінарія, письмо, водіння, Основним засобом терапевтичного впливу ерготерапевта є заняттєва соби реабілітації, зокрема засоби для робота на комп'ютері тощо. активність (заняття) — цілеспрямована активність у сфері самообслу- пересування, протези, ортези, адап- говування, дозвілля та продуктивної діяльності (праці або навчання), тивні пристосування та інструменти. яку ерготерапевт обирає, адаптує та використовує відповідно до індивідуальних потреб, уподобань і функціональних можливостей людини та з урахуванням зовнішніх факторів ї ї життєдіяльності. Терапевтичні вправи та рухові активності. Основна ідея ерготерапії полягає в тому, Базуються на фізичних вправах і рухових актив- щоб зробити можливою важливу для ностях, що допомагають збільшити м’язову силу, поліпшити координацію, гнучкість та рівновагу. клієнта заняттєву активність. З цією метою ерготерапевти визначають, які види діяльності є для пацієнтів мотиваційними, необхідними, важливими або обов’язкови- ми, та залучають їх до різних занять, вправ і заходів, що позитивно Когнітивні та сенсорні техніки. впливатимуть на виконання обраної клієнтом активності, подолання Охоплюють різноманітні когнітивні та послідовність та планувати спосіб травми та організацію життєдіяльності. сенсорні вправи, що сприяють пок- виконання дій. Ерготерапевти також ращенню пам'яті, уваги, сприйняття, пропонують індивідуалізовані рішення мислення та планування, дають змогу для адаптації до когнітивних та сен- опрацьовувати сенсорну інформацію сорних порушень, з якими стикаються ОСЬ ДЕЯКІ З ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЕРГОТЕРАПІЇ: завдяки здатності аналізувати, інтер- їхні клієнти, для відновлення, підтрим- претувати, зберігати інформацію, зга- ки та організації виконання повсяк- Заняттєвий аналіз та адаптація. дувати досвід, порівнювати, визначати денних занять. Ерготерапевти є експертами аналізу Такий аналіз дає змогу розбити занят- заняттєвої активності, що допомага- тя на кроки та визначити, який аспект ють визначити основні перешкоди до виконання потребує адаптації чи мо- Освіта та навчання. виконання повсякденних завдань. дифікації, а також — якої саме. Ерготерапевти навчають пацієнтів і допомагають особам, які за ними доглядають, зрозуміти їхній стан, щоб запобігти вторинним ускладненням та оптимізувати заняттєву активність. 16 17 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Адаптація до середовища. Терапевт мови й мовлення Передбачає внесення змін до середовища життє- діяльності людини (дім, робоче місце, дитячий Терапевт мови й мовлення — фахівець у сфері охорони здоров’я, що садочок тощо), щоб воно відповідало ї ї потребам, допомагає людям, котрі мають проблеми з усім спектром розладів ергономічному та універсальному дизайну. комунікації або ковтання чи перебувають у зоні ризику їх виникнення. ТЕРАПІЯ МОВИ І МОВЛЕННЯ ВКЛЮЧАЄ: Ерготерапія має різні спеціалізації, наприклад: ерготерапія в нейро- Терапія мови: Терапія ковтання: реабілітації, травматології, педіатрії, геріатрії, терапія кисті, терапія втручання спрямовані на оптимізацію спрямована на безпечне та повноцінне годування, неонатальна терапія, терапія водіння й мобільності розуміння, продукування мови, читан- споживання їжі та напоїв. у громаді, терапія у шкільному середовищі тощо. ня і письма. Альтернативна і допоміжна Терапія мовлення: комунікація (АДК): втручання спрямовані на покращення терапія спрямована на уможливлення артикуляції, плавності, ритму, темпу, комунікації з людьми, які мають ура- Протезист / Ортезист просодики та інших аспектів мовлення. ження мови. Протезист / ортезист — це незалежний фахівець у сфері охорони Терапія голосу: Слухова реабілітація: здоров’я, який проводить клінічну оцінку, призначає, розробляє терапія продукування та якості голосу. терапія спрямована на підбір слухових технічний дизайн та виготовляє протези та/або ортези, бере участь апаратів та тренування аудіального у визначенні цілі та розробці плану реабілітації. Терапія функціональних сприйняття інформації. розладів мовлення: Надання допомоги з протезування часто передбачає тривале спосте- терапія заїкання, голосу та інших реження та співпрацю з хірургами, лікарями первинної медичної мовленнєвих функцій, що є результа- допомоги, фізтерапевтами та іншими членами мультидисциплінарної том сильного емоційного пережиття реабілітаційної команди. і часто супроводжуються ПТСР. Окрім протезування кінцівок протезисти надають послуги із протезу- Когнітивно-комунікаційна вання після мастектомії або відновлення інших відсутніх частин тіла. терапія: комплексний підхід до покращення Ортези призначені для досягнення однієї або кількох із таких цілей: комунікації осіб з ураженнями кому- контроль біомеханічного вирівнювання, виправлення або присто- нікативних та когнітивних функцій. сування людини після деформації, захист і підтримка травмованої частини тіла, допомога в реабілітації, зменшення болю, збільшення мобільності та підвищення незалежності людини. 18 19 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Підтримка психічного здоров’я Психотерапія в реабілітації пацієнта під час реабілітації Психотерапія в реабілітації — це комплексна психологічна підтримка та психологічний лікувальний вербальний і невербальний вплив на емоції, судження, самосвідомість людини з метою подолання психіч- них, нервових і психосоматичних захворювань та окремих симптомів, які виникли внаслідок пережитих травм або інвалідизації. Клінічні психологи допомагають пацієнтам впоратися з такими проблемами психічного Головна мета психотерапії в реабілітації — опрацювання травматичного матеріалу та інтеграція травматичного здоров’я, як депресія, тривога, страх і втрата досвіду. мотивації, що пов’язані з їхньою травмою чи станом. Необхідно забезпечити емоційну, екзистенційну та смислову під- тримку людини в складних ситуаціях її особистісного та соціального буття, допомогти пацієнтам керувати своїми емоціями, зрозуміти й подолати страхи, тривогу, депресію, позитивно мислити й побу- дувати здорові стосунки з навколишнім світом. Клінічні психологи проводять діагностування стану людини і використовують профілактичні заходи для запобігання виникнення психічних порушень добирають терапевтичні ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЄЇ МЕТИ ПСИХОТЕРАПЕВТИ втручання. ЗАСТОСОВУЮТЬ РІЗНІ ФОРМАТИ ТА МЕТОДИ, ЯК-ОТ: Когнітивно-поведінкова терапія Психотерапія може відбуватися в таких Спрямована на зміну негативних форматах: мисленнєвих патернів і навичок, що підтримують заперечне реагування. Індивідуальна терапія Групова терапія Організаційна форма, в якій психоте- Зокрема, метод психодрами дає рапевтичний процес протікає в діаді можливість пацієнтам спілкуватися «психотерапевт — клієнт». та обмінюватися досвідом з іншими Діалектично-поведінкова терапія людьми, що також проходять реабіліта- Допомагає поліпшити емоційну та реакцій, які призводять до розла- Сімейна терапія цію, через усвідомлення та реагування когнітивну регуляцію через розуміння дів настрою та суїцидальних думок, Спрямована на розв’язання проблем за принципом «тут і тепер». тригерів, що призводять до реактивних а також для зміни таких шкідливих взаємодії між членами родини, які за- станів; дає змогу оцінити, які навички моделей поведінки, як самоушкод- лучені в процес реабілітації. подолання треба застосовувати в по- ження (self-harm) і вживання психоак- слідовності дій, думок, почуттів і пове- тивних речовин. дінки задля уникнення небажаних 20 21 РОЗДІЛ I ПРО РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Раціонально-емотивна терапія (РЕТ) EMDR-терапія Допомагає клієнту переосмислити Є одним із методів травматерапії, що людина не може говорити. Опрацю- систему своїх переконань та позбутися допомагає подолати наслідки психо- вання травми відбувається за допомо- ірраціональних суджень і установок. логічних травм. Особливість цього гою руху очима. Це набуває особливої методу полягає в тому, що EMDR дає значущості в роботі з травматичним змогу опрацювати будь-який емо- досвідом, коли контакт з пацієнтом ційний досвід, навіть такий, про який ускладнений або неможливий. Психоаналітична терапія Дає змогу розкрити та зрозуміти під- свідомі конфлікти та переживання. ДОДАТКОВО Тілесно-орієнтована психотерапія (ТОП) Це один з основних напрямів сучасної принцип зцілення людини через ро- Терапія мистецтвом і музикою психотерапії, в основі якого лежить боту з тілом. Завдяки творчості та самовираженню через мистецтво, музику, рукоділля, танці й інші творчі активності покращується психологічний стан та соціальні навички пацієнтів. Травматерапія (травмафокусована) Це психотерапія, яка застосовуєть- Окрема спеціалізація та методологія ся в роботі з людьми, що пережили травматерапії існує в багатьох мето- Терапія рекреацією й адаптивним спортом травматичну подію, зазнали фізичних, дах психотерапії, проте лише частина Охоплює різноманітні рекреаційні та спортивні емоційних чи психічних травм. з них має високий рівень доказовості. активності, які допомагають пацієнтам покращити фізичний стан, сприяють релаксації та поліпшують загальний настрій. Наративна експозиційна терапія Це метод психотерапевтичного ліку- реєструються всі чуттєві сприйняття Соціальна та групова терапія вання для тих, хто пережив складні й почуття, пов’язані з подією, та авто- Застосовується для покращення соціальних навичок травматичні події, що загрожували біографічній пам’яті, в якій фіксується та комунікації пацієнтів шляхом роботи в групах та життю. Наративна експозиційна те- часова послідовність. Метою наратив- спілкування з іншими людьми. рапія базується на визнанні того, що ної експозиційної терапії є відновлен- травматичний досвід зберігається ня зв'язку між ними у системі пам'яті у двох окремих аспектах системи та їхнє «невключення» у разі можливих пам’яті — асоціативній пам’яті, в якій травматичних подій у майбутньому. 22 23 Р ОЗ Д І Л I Р ОЗ Д І Л I I Соціальний супровід у процесі реабілітації Важливість ролі соціальних працівників у мультидисциплінарній реабілітаційній команді складно перебільшити. Вони допомагають забезпечити цілісний підхід до реабілітації з урахуванням психоло- гічних, соціальних та економічних аспектів життя пацієнта. Матриця На них покладаються такі завдання: • Початкова оцінка потреб людини: соціальні працівники про- порушень водять первинний скринінг й оцінку соціальних потреб пацієнта та його сім’ї. • Консультування та підтримка: фахівці допомагають пацієнту та членам сім'ї впоратися з різними аспектами його стану — соціальними, фінансовими та емоційними. Індивідуальні та групові консультації сприяють адаптації пацієнтів з певними функціональ- ними порушеннями до життя. Крім того, соціальні працівники допомагають з оформленням документів. • Комплексна психосоціальна оцінка: соціальні працівники беруть участь у проведенні комплексної психосоціальної оцінки пацієнтів. • Навчання постлікарняній допомозі: соцфахівці навчають паці- єнтів і їхніх членів родини постлікарняній допомозі. Робота мультидисциплінарної реабілітаційної команди допомагає забезпечити цілісний підхід до реабілітації з урахуванням психологічних, соціальних та економічних аспектів життя пацієнта. 24 25 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я П О РУ Ш Е Н Ь Матриця порушень Матриця У процесі реабілітації пацієнтів особливо важливо враховувати різний ступінь стійких порушень функцій їхніх функціональних порушень. Із метою більш детального аналізу ми вирішили дослідити ситуації, в яких певні категорії маломобільних осіб зіштовхуються з бар’єрами. Для цього ми виокремили дві групи людей: зі стійкими порушен- нями функцій та тимчасовою маломобільністю Сама матриця стійких порушень має продемонструвати, як важливо врахо- вувати різні подразники, умови, ситуації, де людина з певними порушеннями CТІЙКІ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ зазнає або травмуючого переживання, або дискомфорту. Люди зі стійкими порушеннями функцій мають постійні Також важливо розуміти, що люди з певними порушеннями функцій можуть обмеження у виконанні певних дій, а їхня інвалідність перебувати на різних стадіях реабілітації, на них можуть впливати додаткові може бути вродженою або набутою. фактори, як-от соціум, психічний стан тощо. Тому ця матриця стосується лише аналізу загальних бар’єрів для певних груп і не враховує впливу додаткових чинників. ТИМЧАСОВА МАЛОМОБІЛЬНІСТЬ До тимчасово маломобільних груп належать особи, — означає, що для цієї групи людей такий фактор що мають обмеження у пересуванні або комунікації навколишнього середовища є бар’єром. на певний період часу. У посібнику ми перелічуємо вибіркові фактори навколишнього середовища, що створюють бар’єри для людей з порушеннями функцій організму. Фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини, включають реальне середовище, соціальні взаємодії та участь у суспільстві. 26 27 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я С Т І Й К И Х П О РУ Ш Е Н Ь ФУ Н К Ц І Й ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Відсутність Відсутність Необхідність Місця Довгий Великий Відсутній Контакт із Перепад візуальних звукових Тривалий взаємодії Відсутність для сидіння маршрут без Натовп відкритий доступ до незнайомою висоти покажчиків сигналів, шум з дрібними затінку без спинки місць для людей ЛЮДИНА ОПИС ГРУПИ простір вбиралень людиною та піктограм оголошень предметами або поручнів відпочинку Розумові функції, при порушенні яких розвивається з порушенням плутаність свідомості, ясності ступор або кома. свідомості Розумові функції, що відповідають за усвідомлення з порушенням розташування у своєму орієнтованості безпосередньому на місці оточенні, наприклад місті або країні. Специфічні розумові функції зосередженості на зовнішніх стимулах або внутрішніх з порушенням переживаннях функції уваги протягом необхідного періоду часу. Розумові функції, які обумовлюють тимчасове, минуще збереження пам’яті з короткочас- тривалістю приблизно ною пам’яттю 30 секунд, після чого інформація втрачається, якщо не закріплюється в довготривалій пам’яті. Розумові функції, залучені в розпізнавання звуків, з порушенням тонів, їхньої висоти слухового та інших акустичних сприйняття подразників. 28 29 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я С Т І Й К И Х П О РУ Ш Е Н Ь ФУ Н К Ц І Й ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Відсутність Відсутність Необхідність Місця Довгий Великий Відсутній Контакт із Перепад візуальних звукових Тривалий взаємодії Відсутність для сидіння маршрут без Натовп відкритий доступ до незнайомою висоти покажчиків сигналів, шум з дрібними затінку без спинки місць для людей ЛЮДИНА ОПИС ГРУПИ простір вбиралень людиною та піктограм оголошень предметами або поручнів відпочинку Розумові функції, залучені в розпізнаван- ня форми, розмірів, з порушенням кольору та інших зорового зорових подразників. сприйняття Специфічні розумові функції декодування повідомлень у роз- з порушенням мовній, письмовій сприймання чи іншій формі, мовлення наприклад на мову знаків для розуміння їхнього змісту. Сенсорні функції, пов’язані з відчуттям звуку, місця його розташування, з порушенням джерела, гучності функції слуху та якості звуків. Сенсорні функції внутрішнього вуха, з порушенням які стосуються підтримки рівноваги. вестибулярної функції рівноваги Відчуття запаморо- з порушенням чення, падіння і дзвону відчуттів, у вухах. пов’язаних зі слухом і ве- стибулярними функціями 30 31 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я С Т І Й К И Х П О РУ Ш Е Н Ь ФУ Н К Ц І Й ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Відсутність Відсутність Необхідність Місця Довгий Великий Відсутній Контакт із Перепад візуальних звукових Тривалий взаємодії Відсутність для сидіння маршрут без Натовп відкритий доступ до незнайомою висоти покажчиків сигналів, шум з дрібними затінку без спинки місць для людей ЛЮДИНА ОПИС ГРУПИ простір вбиралень людиною та піктограм оголошень предметами або поручнів відпочинку Відчуття запаморо- чення або кружляння навколишніх предметів, відчуття обертання, з запаморо- гойдання або переки- ченням дання. Сенсорні функції відчуття положення частин тіла одна з порушенням відносно іншої. пропріоцеп- тивної функції Сенсорні функції з порушенням відчуття температури, сенсорних вібрації, тиску і травма- функцій, які тичних стимулів. пов’язані з температурою та іншими подразниками Функції утворення різних звуків під час проходження повітря через гортань. з порушенням функції голосу Функції вдиху повітря в легені, газообміну між повітрям і кров’ю з порушення та видиху повітря. функції дихання 32 33 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я С Т І Й К И Х П О РУ Ш Е Н Ь ФУ Н К Ц І Й ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Відсутність Відсутність Необхідність Місця Довгий Великий Відсутній Контакт із Перепад візуальних звукових Тривалий взаємодії Відсутність для сидіння маршрут без Натовп відкритий доступ до незнайомою висоти покажчиків сигналів, шум з дрібними затінку без спинки місць для людей ЛЮДИНА ОПИС ГРУПИ простір вбиралень людиною та піктограм оголошень предметами або поручнів відпочинку Функції, пов’язані з відчуттям втоми за будь-якого рівня напруги. зі втомою з порушеннями Відчуття перебоїв у відчуттях, у роботі серця, що пов’язані з серцебиття і утруд- нення дихання. функціонуван- ням серцево- судинної та дихальної систем Відчуття блювотних позивів. з відчуттям нудоти Функції регулювання температури тіла. з порушенням функції терморегуляції Функції обсягу і свободи руху з порушенням у суглобах. функції рухливості суглоба 34 35 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я С Т І Й К И Х П О РУ Ш Е Н Ь ФУ Н К Ц І Й ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Відсутність Відсутність Необхідність Місця Довгий Великий Відсутній Контакт із Перепад візуальних звукових Тривалий взаємодії Відсутність для сидіння маршрут без Натовп відкритий доступ до незнайомою висоти покажчиків сигналів, шум з дрібними затінку без спинки місць для людей ЛЮДИНА ОПИС ГРУПИ простір вбиралень людиною та піктограм оголошень предметами або поручнів відпочинку Функції, пов’язані з підтриманням з порушенням скоротливості м’язів на необхідний період функції часу. м’язової витривалості Функції мимовільних автоматичних з порушенням скорочень м’язів, викликаних певними моторно- стимулами. рефлекторної функції Функції чергування скорочень і релаксації груп м’язів навколо суглобів, що приз- з тремором водять до тримтливих рухів. Захисні функції шкіри від фізичного, хімічного і біологічного впливу. з порушенням захисних функцій шкіри 36 37 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я П О РУ Ш Е Н Ь Д Л Я Т И МЧ АС О В О М А Л О М О Б І Л Ь Н И Х Г РУ П Матриця порушень ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА для тимчасово Види шуму маломобільних груп • тривалий шум; • неочікуваний шум. Стан функціонування людини може змінюватися залежно від стадії реабілітації Контакт із людиною та в деяких випадках прийти до повного відновлення працездатності всіх функ- цій. Але такий стан може виявитися тимчасовим, адже людина щодня пере- • контакт із незнайомою людиною; живає різні емоційні події та може опинитися під впливом зовнішніх факторів. • натовп людей. Стрес родичів, які відвідують людину в реабілітаційному відділенні, може впливати на ї ї увагу чи ясність свідомості, вона може перечепитися за бордюр Характеристика простору чи не помітити непромарковану скляну перегородку. • відсутній доступ до вбиралень; Людина, яка пройшла реабілітацію та змогла відновити функції, • великий відкритий простір; може знову стати маломобільною, наприклад, через вагітність • довгий маршрут без місць для відпочинку. або наявність домашньої тварини на повідку. У цій матриці ми хочемо показати, як деякі фактори навко- Елементи у просторі лишнього середовища можуть стати бар’єром для тимчасово маломобільних груп населення через функціональні тимчасові • місця для сидіння без спинки або поручнів; порушення. • взаємодія з дрібними предметами; • непромарковані скляні двері та вітрини; Переліки і факторів середовища, і тимчасово маломобільних • перепад висоти. груп не є вичерпними — вони демонструють загальну ситуацію з бар’єрами, що стосуються всіх людей. Температура • відсутній затінок. Навігація • відсутні візуальні покажчики та піктограми; • відсутні звукові сигнали, оголошення. 38 39 Р ОЗ Д І Л I I М АТ Р И Ц Я П О РУ Ш Е Н Ь Д Л Я Т И МЧ АС О В О М А Л О М О Б І Л Ь Н И Х Г РУ П ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАКТОРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Відсутність Відсутність Необхідність Непромар- Місця Довгий Відсутній Контакт із Перепад візуальних звукових Неочікува- взаємодії ковані  Відсутність для сидіння маршрут без Натовп доступ до незнайомою висоти покажчиків сигналів, ний шум з дрібними скляні двері затінку без спинки місць для людей ЛЮДИНА ОПИС ГРУПИ вбиралень людиною та піктограм оголошень предметами та вітрини або поручнів відпочинку • Людина без сну більше 24 годин; • Люди з собаками; • Супроводжувачі; з розсіяною • Люди, які викорис- увагою товують гаджети (телефон, навушники). • Люди на милицях, ходунках (через з додатковим тимчасову травму); • Люди на підборах, навантажен- вищих за 5 см. ням на нижні кінцівки • Люди з транспортом (велосипед, самокат); з додатковим • Люди з вантажем (сумки, валізи); навантажен- • Люди на кріслі ням на верхні колісному (через кінцівки тимчасову травму); • Людина з кавою. • Дитина з собакою; • Діти до семи років. Діти 40 41 Р ОЗ Д І Л I I I П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я Просторові рішення Просторові Повномасштабне вторгнення РФ в Україну збільшило потребу в реабілітаці- йних відділеннях. Базою для них часто стають лікарні або якісь із лікарняних корпусів. Проте облаштування реабілітаційних відділень у будівлях, зведених за застарілими стандартами, має певні наслідки у вигляді бар’єрів для мало- рішення мобільних груп — як для пацієнтів, так і для відвідувачів. У наших просторових рішеннях ми намагаємося показати найкращі варіанти, взявши за основу державні будівельні норми й окремі пропозиції з міжнародних посібників, а також — принципи універсального дизайну. Додатково ми даємо рекомендації та простими колажами ілюструємо, якими втручаннями можна змінити навколишнє середовище наявних реабілітаційних центрів, щоби зробити їх зручнішими. 42 43 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я МАРШРУТ ВІД ГРОМАДСЬКОЇ ЗУПИНКИ ДО ТЕРИТОРІЇ ЗАКЛАДУ До закладів здоров’я необхідно створювати доступні маршрути, зупинки громад- ського транспорту. Ці маршрути потрібно прокладати тротуарами, мінімізуючи перетинання пішохідних шляхів з автомобільними чи велосипедними. 44 45 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я Як це може працювати Для реорганізації простору важливо розділити пішохідні та автомобільні шляхи, створювати тактильну навігацію. Чернігівська міська лікарня №2 Що небезпечно: Що враховано: • відсутність тактильної навігації; • наявність тактильної навігації; • відсутня розмітка пішохідного переходу; • наявність розмітки пішохідних переходів; • наявне пересічення автомобільних та пішохідних транзитних рухів; • розділення автомобільних та пішохідних транзитних рухів; • відсутнє чітке зонування тротуару. • чітке зонування тротуару. 46 47 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я МАРШРУТ ТЕРИТОРІЄЮ ДО ВХІДНОЇ ГРУПИ Для реабілітації пацієнтів важливо створити на території закладу простори для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі. Такі простори мають враховувати місця для тихого відпочинку в компанії та на самоті. Простір має бути інтуїтив- но зрозумілим, оглядовим та безпечним. Навігація в просторі має бути зрозу- мілою для людей із порушенням зору та іншими порушеннями, які впливають на сприйняття інформації та можливість орієнтуватися. 48 49 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я Як це може працювати Для відпочинку важливо створювати доступні місця для різних людей, створю- вати тактильну навігацію та інтуітивно зрозумілий оглядовий простір. КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» Що небезпечно: Що враховано: • відсутність тактильної навігації; • наявність тактильної навігації; • відсутність засобів навігації на території; • наявність мнемосхеми та кнопки виклику допомоги; • відсутні місця для сидіння, колективні та індивідуальні місця відпочинку; • наявні місця для сидіння, колективні та індивідуальні місця відпочинку; • наявне пересічення автомобільних та пішохідних транзитних рухів; • розділення автомобільних та пішохідних транзитних рухів; • відсутнє чітке зонування тротуару; • чітке зонування тротуару; • відсутній затінок на великих відкритих площах. • затінок на великих відкритих площах. 50 51 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ЗОНА ПАРКУВАННЯ ДЛЯ АВТО ТА ВЕЛОСИПЕДІВ БІЛЯ ЗАКЛАДУ На територіях закладів охорони здоров’я необхідно розділяти зони пішохідного руху та руху автотранспорту, а також зони велодоріжок. Для цього слід окремо виділяти місце біля головного входу для паркування автомобілів людей з інва- лідністю, створювати місця для паркування біля входу велосипедів та робити окремий простір для тимчасового зупинення навпроти входу таксі, соціальних авто або швидкої допомоги. 52 53 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я Як це може працювати Для зручності автомобілістів та пішоходів важливо створювати місця висадки пасажирів, місця для паркування. Чернігівська міська лікарня №1. Реабілітаційне відділення Що небезпечно: Що враховано: • відсутність тактильної навігації; • наявність тактильної навігації; • відсутність засобів орієнтування по території; • наявне місце для паркування людині з інвалідністю; • відсутнє паркування для людей з інвалідністю; • розділення автомобільних та пішохідних транзитних рухів; • наявне пересічення автомобільних та пішохідних транзитних рухів; • пониження тротуару з зони парковки до пішохідної зони. • відсутнє пониження тротуару для доступу людині на кріслі колісному до парковки. 54 55 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ВХІД ДЛЯ ПРИЙМАННЯ ПАЦІЄНТІВ, ДОСТАВЛЕНИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИМИ САНІТАРНИМИ АВТОМОБІЛЯМИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Щонайменше один вхід має бути пристосованим для того, щоб доставляти чи забирати пацієнтів спеціалізованими санітарними автомобілями екстреної медичної допомоги. Сам вхід має бути на рівні тротуару для зручного транспортування лежачих пацієнтів. Вхід повинен мати можливість приймати одночасно два авто для розвантаження та переміщення лежачих та сидячих пацієнтів. 56 57 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ВХІД ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ЗВЕРТАЮТЬСЯ САМОСТІЙНО АБО ЇХ ГОСПІТАЛІЗУЮТЬ У ПЛАНОВОМУ ПОРЯДКУ (Варіант за умови реконструкції та капітального ремонту) Під час реконструкції та капільного ремонту медичних закладів допускається зберігання ґанку за умови влаштування пандуса з двобічним рухом. У разі неможливості влаштування пандуса слід застосовувати розумне пристосування у вигляді піднімальних пристроїв. 58 59 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ГОРИЗОНТАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ ВІДДІЛЕННЯ ДЕ Є ПАЦІЄНТИ ТЯЖКИХ СТАНІВ (ЛЕЖАЧІ) На реабілітації можуть перебувати пацієнти різних станів, в деяких випадках вони потребують довшого часу перебування, супроводу працівниками медза- кладу або переміщення на каталці. 60 61 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ГОРИЗОНТАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ СТАЦІОНАРНОГО ВІДДІЛЕННЯ Орієнтування Коридори загальних палат стаціонарного відділення, де пацієнти можуть пе- реміщатися самостійно або з супроводжувачем. 62 63 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ВЕРТИКАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ — ЛІФТ Ліфти мають бути доступними для самостійного користування маломобільних груп населення та транспортування лежачих. 64 65 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ВЕРТИКАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ — СХОДИ Сходи мають бути доступними для самостійної евакуації маломобільними групами населення та транспортування лежачих. 66 67 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ВЕРТИКАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ — ПАНДУС Пандуси в будівлях мають бути достатніх розмірів, щоб переміщувати лежачих та бути доступними для самостійного пересування маломобільних груп. 68 69 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ЗОНА ОТРИМАННЯ ПОСЛУГ ТА ІНФОРМАЦІЇ Стійка обслуговування, включно зі стійкою реєстрації та довідки, має бути дос- тупною і зрозумілою кожному. Це стосується всіх відвідувачів або пацієнтів, а також персоналу. Рецепційні стійки мають розташовуватися помітно і в прямому логічному положенні до головного входу в будівлю для полегшення ідентифікації. 70 71 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ЗОНА ОЧІКУВАННЯ Зона очікування повинна прилягати до стійки реєстрації, може бути в окремо- му приміщенні. Великі зони очікування варто розбити на менші, щоби зробити простір безпечнішим, а пацієнти могли сидіти поряд із кабінетом, до якого їх викликатимуть. 72 73 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ЗОНА ПРИЙМАННЯ ЇЖІ. ЇДАЛЬНЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ Заклади, де пацієнти перебувають на стаціонарі, самостійно обирають формат годування — це може бути і роздавання їжі по палатах, і окремі їдальні, де або приносять їжу, або люди забирають її самостійно на роздачі. Тут важливо будувати шляхи пересування таким чином, щоб люди з їжею не перетиналися з іншими, а простір враховував доступність для різних пацієнтів. 74 75 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ЗОНА ПРИЙМАННЯ ЇЖІ. КАФЕ ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ Кафе для відвідувачів мають бути доступними для клієнтів із дітьми, людей похилого віку та інших маломобільних груп. Це більше зона для відпочинку та спілкування. 76 77 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я КІМНАТА СЕНСОРНОГО РОЗВАНТАЖЕННЯ (РЕКОМЕНДАЦІЯ АВТОРІВ ПОСІБНИКА) Кімната сенсорного розвантаження — це простір для заспокоєння, візуально- го та аудіального відпочинку. Її використовують різні сенсорно чутливі люди, зокрема з розладами аутистичного спектра, люди, що мають посттравматич- ний стресовий розлад, сильне сенсорне перевантаження та ті, хто чутливий до сенсорних подразників (яскраве світло, гучні звуки). Кімната повинна бути максимально адаптивною за кольором та яскравістю освітлення та мати опцію зміни температури повітря. Кольорові рішення оздоблення 78 79 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я УНІВЕРСАЛЬНА КАБІНА З ДУШОВОЮ У палатах або на поверсі має бути мінімум одна гендерно нейтральна універ- сальна кабіна, доступна для людей на кріслі колісному. 80 81 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ДВОМІСНА ПАЛАТА З ОКРЕМИМ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИМ ПРИМІЩЕННЯМ Палати мають бути доступними для проведення маніпуляцій та створення зони усамітнення. 82 83 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я ЗАЛ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ (Ч. 1) 84 85 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я ЗАЛ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ (Ч. 2) 86 87 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я КАБІНЕТ ЕРГОТЕРАПІЇ 88 89 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я КАБІНЕТ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ 90 91 П Р О С ТО Р О В І Р І Ш Е Н Н Я І Л Ю С Т РА Ц І Я Д Е М О Н С Т РУЄ В А Р І А Н Т Б Е З Б А Р ’ Є Р Н О ГО Р І Ш Е Н Н Я КАБІНЕТ З ТЕРАПІЇ МОВИ ТА МОВЛЕННЯ 92 93 Р О З Д І Л I I I . ДОД АТО К РОЗДІЛ IV Додаток Анкета Примірний табель матеріально-технічного оснащення стаціонарних реабілі- таційних відділень, підрозділів закладів охорони здоров’я, які надають реабі- літаційну допомогу дорослим у післягострому реабілітаційному періоді. аудиту доступності 1. Прилегла територія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 2. Вхід до корпусу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0995282-23 3. Коридори на поверсі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100 4. Сходи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 Примірний табель матеріально-технічного оснащення стаціонарних реабілітаційних відділень, підрозділів закладів охорони здоров’я, які надають реабілітаційну допомогу 5. Ліфт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102 дорослим у післягострому реабілітаційному періоді. 6. Палата типова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103 Наказ; МОЗ України від 31.05.2023 №995 7. Санвузли в палаті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .104 8. Душова в палаті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .106 9. Кабінет для реабілітації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .108 10. Загальні санвузли на поверсі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .109 11. Зона отримання інформації / рецепція . . . . . . . . . . . . . . . . 115 12. Зона приймання їжі / їдальня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 13. Висновки, коментарі 94 95 1. Прилегла територія МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Делініатори Вхід на територію на шляхах руху Наявність мапи Наявність парковки території Наявність парковки Стан тротуару для людей з інвалідністю Наявність знаку Ширина тротуару парковки Наявність понижень Наявність на тротуарах (тактиль- доступних місць ного попередження для відпочинку де це необхідно) Наявність поріжків Наявність смітників на шляхах руху Дощоприймачі Наявність затінку на шляхах руку, на території ширина отворів Наявність конструкцій Додатково на шляхах руху 96 97 2. Вхід до корпусу МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Сходи (ширина маршу, висота та глибина сходинки, Покриття маркування, тактильне попередження) Поручні на сходах (висота, стан, Зона перед входом заокруглення і т.д.) (чи є достатній розмір для людині на кріслі колісному) Пандус (нахил, ширина, майданчики) Дощоприймачі Поручні на пандусі (висота, стан, заокруглення і т.д.) Двері (ширина, поріг, маркування, дверна ручка) Навіс Глибина тамбуру Місця для очікування Килимки, інше Смітник Табличка про саму Додатково будівлю 98 99 3. Коридори на поверсі 4. Сходи МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Ширина транзитних Висота та глибина шляхів сходинок Наявність конструкцій Контрастне на шляхах руху маркування Наявність поріжків Тактильне та змін висоти попередження Поручні на сходах Наявність місць (висота, округлість, для сидіння стан) Наявність поручнів у коридорах Майданчики (висота, стан) Покриття Ширина маршу Додатково (освітлення, звукоізоляція, пожежна Додатково сигналізація) 100 101 5. Ліфт 6. Палата типова № на людей МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Двері Висота кнопки (ширина, поріжки, виклику дверні ручки) Наявність екрану, Наявність вільного який показує на якому простору поверсі ліфт Висота вимикачів Простір навколо ліфту Висота розеток Розмір кабіни ліфту Доступ до всіх предметів у кімнаті Ширина входу у ліфтову кабіну Висота гачків для одягу Висота панелі управління Кількість кушеток на палату Наявність дублювання номерів Кушетка (висота, поверху на кнопках наявність поручнів, шрифтом Брайля можливість регулювати за нахилом, висотою) Наявність озвучки Зрозуміле поверху маркування кімнати (номер, назва) Додатково (освітлення, Додатково звукоізоляція, пожежна сигналізація, покриття) 102 103 7. Санвузли в палаті МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Двері Дзеркало (висота, (ширина, поріжки, можливість змінити дверні ручки, замок) кут нахилу) Вимикач Диспенсер для мила (висота, тип користування) Наявність вільного простору Диспенсер для паперових рушників Унітаз (висота сидіння, кнопка зливу) Гачки для одягу Поручні до унітазу (висота, тип поручня, стан) Гачки для милиць Тримач туалетного паперу Поличка для речей Смітник Умивальник Кнопка виклику (висота, вільний простір допомоги під умивальником) Поручні до Додатково (освітлення, умивальника (висота, звукоізоляція, пожежна тип поручня, стан) сигналізація, покриття) 104 105 8. Душові в палаті МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Двері (ширина, поріжки, Поручні для змішувача дверні ручки, замок) (тип, висота, стан) Вимикач Покриття Наявність вільного Гачки для одягу простору Піддон Гачки для милиць Сидіння для душу Поличка для речей Поручні для сидіння Кнопка виклику для душу (тип, висота, допомоги стан) Додатково (освітлення, Змішувач душу звукоізоляція, пожежна (висота лійки, крану) сигналізація, покриття) 106 107 9. Кабінет для реабілітації 10. Загальні санвузли на поверсі . Універсальна кабіна МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Двері (ширина, Двері поріжки, дверні ручки) (ширина, поріжки, дверні ручки, замок) Вимикач Вимикач Наявність вільного простору Наявність вільного Доступ до обладнання простору Доступ до умивальника Унітаз (висота сидіння, кнопка зливу) Назва приміщення Поручні до унітазу (висота, тип поручня, стан) Доступ до поличок (висота) Тримач туалетного Доступ до столів паперу (вільний простір під столешнею) Гачки для речей Смітник Гачки для милиць Умивальник (висота, вільний простір під умивальником) Розетки Поручні до Додатково (освітлення, умивальника (висота, звукоізоляція, пожежна тип поручня, стан) сигналізація, покриття) 108 109 10. Загальні санвузли на поверсі . Душова доступна загальна МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Дзеркало Двері (висота, можливість (ширина, поріжки, змінити кут нахилу) дверні ручки, замок) Диспенсер для мила (висота, тип користування) Вимикач Диспенсер для паперових рушників Наявність вільного простору Гачки для одягу Піддон Гачки для милиць Сидіння для душу Поличка для речей Поручні для сидіння для душу (тип, висота, Кнопка виклику стан) допомоги Додатково (освітлення, Змішувач душу звукоізоляція, пожежна (висота лійки, крану) сигналізація, покриття) 110 111 10. Загальні санвузли на поверсі . Загальні зони (загальний санвузол чи гендерно роздільний) МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Двері (ширина, поріжки, Поручні для змішувача дверні ручки, замок) (тип, висота, стан) Вимикач Покриття Наявність вільного простору Умивальник (висота, вільний простір під умивальником) Гачки для одягу Поручні до умивальника (висота, тип поручня, стан) Дзеркало Гачки для милиць (висота, можливість змінити кут нахилу) Диспенсер для мила (висота, тип користування) Поличка для речей Диспенсер для паперових рушників Кнопка виклику Поличка для речей допомоги Смітник Додатково (освітлення, Додатково (освітлення, звукоізоляція, пожежна звукоізоляція, пожежна сигналізація) сигналізація) 112 113 10. Загальні санвузли на поверсі . Кабіна туалету 11. Зона отримання інформації / рецепція МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Двері (ширина, поріжки, дверні ручки, замок) Наявність вільного простору Вимикач Висота стійки реєстрації Унітаз (висота сидіння, кнопка зливу) Наявність місць для відпочинку Смітник (висота сидіння, тип місць для сидінь) Гачки для одягу Наявність інформаційних стійок Гачки для милиць Додатково (освітлення, Додатково (освітлення, звукоізоляція, пожежна звукоізоляція, пожежна сигналізація, покриття) сигналізація) 114 115 12. Зона приймання їжі / їдальня МІСЦЕ СТАН МІСЦЕ СТАН Двері Доступ до столів (ширина, поріжки, (вільний простір дверні ручки, замок) під столешнею) Вимикач Гачки для речей Наявність вільного простору Гачки для милиць Доступ до обладнання (холодильник і т.т.) Розетки Доступ до умивальника Наявність кулера з можливістю підігріти воду Назва приміщення Додатково (освітлення, Доступ до поличок звукоізоляція, пожежна (висота) сигналізація, покриття) 116 117 13. Висновки, коментарі ДЖЕРЕЛА Закони: • Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text • Положення про первинне та складне протезування та ортезування осіб з вадами опорно-рухового апарату. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-19#Text • Примірний табель матеріально-технічного оснащення стаціонарних реабілітаційних відділень, підрозділів закладів охорони здоров’я, які надають реабілітаційну допомогу дорослим у післягострому реабілітаційному періоді. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0995282-23#n10 Документи ВООЗ: Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Державні будівельні норми: • ДБН В.2.2-10:2022 Заклади охорони здоров`я. Основні положення. • ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення. • ДСТУ Б ISO 21542:2013 Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища (ISO 21542:2011, IDT). Посібники: • Альбом безбар’єрних рішень; https://bcl.com.ua/albomrozdil1/ • Альбом типових схем організації велосипедної інфраструктури міста Києва; https://drive.google.com/file/d/1681brSDzJ_SiyGJLUVJZc4F8r8iO0Byi/view • Polytrauma Rehabilitation Center Design Guide (2014). U.S. Department of Veterans Affairs; • Core elements. Health Building Note 00-02: Sanitary spaces (2016). London; • Core elements. Health Building Note 00-03:Clinical and clinical support spaces (2013). London; • Health Building Note 11-01: Facilities for primary and community care services (2013). London; • Core elements. Health Building Note 00-04: Circulation and communication spaces (2013). London. 118 119 Д Е РЖ А В Н І Б УД І В Е Л Ь Н І Н О Р М И ТА С ТА Н Д А Р Т И Маршрут від громадської зупинки до території реабілітаційного Горизонтальні комунікації відділення де є пацієнти тяжких станів закладу (Лежачі) ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.3-5:2018 ДБН В.2.2-40:2018 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 Заклади охорони здоров`я. Вулиці та дороги населених Інклюзивність будівель Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Основні положення пунктів і споруд. Основні положення Основні положення і споруд. Основні положення п. 5.4, 5.6, 5.11, 5.18. табл. 5.1 п. 5.1.5, 5.1.7, 8.2.1, 8.2.3, п. 6.2.1, 6.2.9, 6.4.5, 6.3.1.6 п. 8.4.2.4 8.2.4, 8.2.9-8.2.11, 8.2.14. Маршрут територією до вхідної групи Горизонтальні комунікації стаціонарного відділення ДБН В.2.2-10:2022 ДБН Б.2.2-5:2011 ДБН В.2.2-40:2018 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 Заклади охорони здоров`я. Благоустрій територій Інклюзивність будівель Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Основні положення п. 5.1.4, п. 9.6.9, п. 9.6.11 і споруд. Основні положення Основні положення і споруд. Основні положення п. 5.4, 5.6, 5.11, 5.18. п. 8.3.7 п. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.9, 6.4.5 п. 8.4.2.4, 8.3.5 Зона паркування для авто та велосипедів біля закладу Вертикальні комунікації — ліфт ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.3-5:2018 ДБН В.2.2-40:2018 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 Заклади охорони здоров`я. Вулиці та дороги Інклюзивність будівель Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Основні положення населених пунктів і споруд. Основні положення Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність п. 5.4, 5.6, 5.11, 5.18. п. 5.3.13 п. 8.3.7 п. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.9, 6.4.5 п. 8.4.2.4, 8.3.5 використання побудованого життєвого середовища ДСТУ 8751:2017 ДБН В.2.3-15:2007 п. 18.1.5, 18.1.7, 18.1.11 Безпека дорожнього руху. Споруди транспорту. Огородження дорожні Автостоянки і гаражі і напрямні пристрої для легкових автомобілів Вертикальні комунікації — сходи п. 6.1.1 п. 5.1-5.3 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність п. 14.2 п. 6.3.1, 8.4.2.4, 8.2.9 використання побудованого Вхід для приймання пацієнтів, доставлених спеціалізованими життєвого середовища санітарними автомобілями екстреної медичної допомоги п. 13 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.3-5:2018 ДБН В.2.2-40:2018 Заклади охорони здоров`я. Вулиці та дороги Інклюзивність будівель Вертикальні комунікації — пандус Основні положення населених пунктів і споруд. Основні положення п. 5.4, 5.6, 5.11, 5.18. п. 5.3.13 п. 8.3.7 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність п. 14.2 п. 6.3.2, 8.2.9 використання побудованого життєвого середовища Вхід для пацієнтів, які звертаються самостійно або їх п. 12.2 госпіталізують у плановому порядку ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність п. 6.2.12 п. 5.3.1, 6.1.2-6.1.4 використання побудованого життєвого середовища п. 18.1.5, 18.1.7, 18.1.11 120 121 Д Е РЖ А В Н І Б УД І В Е Л Ь Н І Н О Р М И ТА С ТА Н Д А Р Т И Зона отримання послуг та інформації Двомісна палата з окремим санітарно-гігієнічним приміщенням ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність п. 6.2.21, 10.3 п. 7.2.3 використання побудованого п. 6.2.9, 8.3.2.4-8.3.2.13 п. 6.4.6, 7.2.7 використання побудованого життєвого середовища життєвого середовища п. 19 п. 26 Зона очікування Кабінет фізичної терапії ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність Основні положення і споруд. Основні положення п. 6.2.15, 8.3.1.7 п. 7.2.6 використання побудованого п. 6.2.9, 8.2.10 п. 8.4.2.4, 8.3.5 життєвого середовища п. 37 Зона приймання їжі — їдальня для пацієнтів Кабінет ерготерапії ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Основні положення і споруд. Основні положення Основні положення і споруд. Основні положення п. 8.6.3 п. 7.3.11 п. 6.2.9, 8.2.10 п. 8.4.2.4, 8.3.5 Зона приймання їжі — кафе для відвідувачів Кабінет для індивідуальної психологічної допомоги ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність Основні положення і споруд. Основні положення п. 8.6.3 п. 7.3.11 використання побудованого п. 6.2.9, 8.2.10 п. 7.3.12, 8.4.2.4, 8.3.5 життєвого середовища п. 36.8 Універсальна кабіна з душовою Кабінет з терапії мови та мовлення ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 ДСТУ Б ISO 21542:2013 ДБН В.2.2-10:2022 ДБН В.2.2-40:2018 Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Будинки і споруди. Заклади охорони здоров`я. Інклюзивність будівель Основні положення і споруд. Основні положення Доступність і зручність Основні положення і споруд. Основні положення п. 6.3.3 п. 8.4.2.4, 8.4.3.1, 8.3.5, 11.10, використання побудованого п. 6.2.9, 8.2.10 п. 7.3.12, 8.4.2.4, 8.3.5, 11.6 11.11 життєвого середовища п. 26 122 123 Н А Д П О С І Б Н И КО М П РА Ц Ю В А Л И : Керівниця проєкту: Вікторія Тітова Головна архітекторка: Софія Брем Архітектори: Єлизавета Герцман, Роман Гнидін Колажі: Євгенія Безпалько, Анастасія Заяц, Олександра Шелемех Команда Світового банку: Олена Дорошенко, Ольга Фокаф, Христина Пак, Мар’яна Гладкевич Професійну консультацію надавали: Вікторія Прокопенко, Ганна Афузова, Валентина Кротенко, Дмитро Скопєнков, Володимир Висоцький, Віталій Пчолкін, Олександр Бойко До розробки посібника долучились: Тетяна Ломакіна, Тетяна Баришок, Анастасія Бойчук, Ксенія Возніцина, Володимир Голик, Олена Кульчицька, Оксана Лялька, Ольга Мангушева, Анастасія Нагірняк, Марина Мельник, Уляна Максименко Участь у фокус–групі брали: Юрій Васильченко, Ніна Мацюк, Юлія Джулай, Володимир Олійник; Представниця Українського товариства терапії мови і мовлення Анна Томчук; Представники Українського товариства ерготерапевтів: Тетяна Кузьо, Олександра Калінкіна, Аліна Терещенко Консультацію та напрацювання у Матриці порушень давали: Олена Іванова, Катерина Кардель Редакторки: Вікторія Корнієнко, Лідія Фісунова Дизайн та верстка: Оксана Учителева 124 2024 125